балдахін

(італ., фр. < лат. — шовкова тканина з Багдада)

1. Навіс або намет з тканини на рамі, що спиралася на стовпчики або колони. Влаштовувався над троном, вівтарем, ложем, прикрашався дорогою тканиною з оздобами. У Китаї означав щасливу долю, заступництво, в інших культурах — символ влади. На Середньовічному Заході кам'яні Б. увінчували статуї, були знаком царської влади і небесного захисту. В храмах зводилися над вівтарем, престолом, а також над кафедрою, царським містом, де його перекриття зсередини розписували у вигляді неба із зірками й голубом у сяйві (символ св. Духа). Б. також робився над колодязем.

2. Хрестове склепіння на чотирьох тонких стовпах.

3. Пишне оформлення спального ліжка з шовковими і парчевими завісами, золотим шитвом й китицями, різьбленими і позолоченими колонками. Знаходилось в алькові або центрі спальні палацу або заможного особняка.